Викорінювати, -нюю, -єш, сов. в. викоренити, -ню, -ниш, гл.
1) Искоренять, искоренить, вырывать, вырвать съ корнемъ. Що там (на городі) було пирію! Я як пійшла, як стала, як стала, дак і сапою, і граблями, і руками.... так усе викоренила.
2) Совершенно истреблять, истребить. Викоренив їх імення на всі вічні роки.
Домуро́вуватися, -ро́вуюся, -єшся, сов. в. домурува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. 1) Достраивать, достроить до чего. 2) Быть достраиваемымъ, достроеннымъ.
Зільни́ця, -ці, ж. = жлукто.
Маці́ненький, мацінький, маціпкий, маціцький, -а, -е. Крошечный.
Обшеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Ободрать шелуху на зернѣ передъ помоломъ.
Павидло, -ла, с. Родъ густого варенья изъ растертыхъ ягодъ или яблокъ.
Покуття, покутя, -тя, с. 1) Красный уголъ. Закопав під покуттям. Посажу батька та на покутті. Узвар на базар, а кутя на покутє. 2) покутє. Страна при Прутѣ, Черемушѣ до Днѣстра какъ сѣверной границы.
Химерувати, -рую, -єш, гл. Причудничать; капризничать. Ой, дочко, не дурій! Що се ти химеруєш? Якісь панські роскоші все вертяться в тебе на думиі.
Хламидник, -ка, м. Босякъ.
Холодна, -но́ї, ж. Помѣщеніе для арестованным, при полицейскомъ участкѣ, при волостныхъ судахъ и пр. От його привезли, да й у холодну.
