Напуча́ти, -ча́ю, -єш и напучувати, -чую, -єш, сов. в. напути́ти, -пучу, -тиш, гл. Указывать, указать путь, надоумливать, надоумить. Хиба я напучав їх красти? Сами зробили, а на мене клеплють. Я тебе розважала, напучала, як рідна мати. Тепер я тебе напучу, як помиритися з жінкою. Мабуть нечистий напутив його.
Палиґа, -ґи, ж.
1) Большая палка.
2) Крыша въ шахтномъ ходѣ.
Перебаранчати, -ча́ю, -єш, гл. Мѣшать, препятствовать. Коли б ви пак сиділи нишком та не перебаранчали (робити).
Повираховувати, -вую, -єш, гл. Высчитать (во множествѣ).
Пообдирати, -ра́ю, -єш, гл. Ободрать (во множествѣ).
Послухняний, -а, -е. Послушный. Розумний та послухняний був.
Ранком нар. Утромъ. Я тоє терно ранком посічу, я до матюнки орлом полечу.
Розвороття, -тя, с. Отверстіе для воротъ. В стіні (оградѣ) розвороття для брами, та самої нема, лиш діра та назвище зостались.
Товчок, -чка́, м.
1) Толкучій рынокъ.
2) Ударъ, толчекъ.
Шовкунець, -нця, м. Сапожный инстручентъ = токмачка.
