Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

индичитися

Индичитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать. Ти якого гаспида индичишся? Ном. № 3546. А вже що отті калістратори всякі!... знаєте, які вони иноді в нас: і чваниться, индичиться. Сим. 230.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНДИЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНДИЧИТИСЯ"
Валюшний, -а, -е. Сукновальный.
Гластівка, -ки ж = ластівка. Вх. Лем. 403.
Дя́тлів, -лова, -ве. Принадлежащій дятлу.
Завика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. зави́кнути и зави́кти, -кну, -неш, гл. = звикати звикнути.
Заходытыся Cм. заходжуватися.
Калакалуша, -ші, ж. Раст. Черемуха. ЗЮЗО. І. 133.
Лакомина, -ни, ж. Лакомство, лакомый кусочекъ. Там лакомини разні їли, буханчики пшенишні білі. Котл. Ен. II. 19.
Лижка́рство, -ва, с. Выдѣлка ложекъ. Шух. І. 247.
Плись меж. = плюсь 1. У воду тільки плись, як раз пішло на дно. Греб. 366. А лебідь плись на дно. Греб. 363. 2) Выражаетъ быстрое паденіе. Із моці вибився, сердешний на бік плись. Греб. 376.
Пукнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть. Ой піду я під віконце, пукну. Гол. І. 276. Гукни, та не пукни, або: та не стукни. Н. Вол. у. 2) Лопнуть, треснуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИНДИЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.