Віддячити, -чу, -чиш, гл. 1) Отблагодарить. 2) Отомстить, отплатить. Віддячим діявольским синам, гукали громадяче, віддячим!
Забайду́житися, -житься, гл. безл. Потерять желаніе, охоту, охладѣть. Мав їхати, та щось забайдужилось. Так воно й забайдужилось, а думав зробити.
Ми́льний, -а, -е. 1) Ошибочный. Мильна твоя думка. Зведіть його на мильну дорогу. 2) Сѣрый. Були й свити простого уразівського і мильного сукна. Мильна свита.
Навдивови́жу нар. На удивленіе. Мені навдивовижу, як ще його козаки слухають.
Нарі́жниці, -ниць, ж. мн. 1) = наріжник 1. 2) Снопы, которые кладутъ на углахъ крыши.
Обіссати, -ссу, -ссеш, гл. Обсосать.
Пасемник, -ка, м. = пасемко.
Позапаковувати, -вую, -єш, гл. Упаковать (во множествѣ).
Поздоровшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться здоровѣе. Він мені каже не їсти того й того, а я на злість наїмся та поздоровшаю.
Покотело, -ла, с. Кружокъ (деревянный, металлическій). Мов покотело червоніє крізь хмару — сонце занялось. .
