Вигулькнути, -ну, -неш, гл. Вынырнуть, внезапно появиться, внезапно выскочить. Вигулькнув із моря. Синій поломінь червонястий біга, хлипа, никає по грубці; то підскочить, то присяде, то знов вигулькне.
Вистягом нар. Въ строчку.
Відпарити Cм. відпарювати.
Заморо́зити Cм. заморожувати.
Клотити, клочу, -тиш, гл. = колотити і.
Крамниця, -ці, ж.
1) Лавка. Завів крамницю з тютюном. Зайшов собі в таку крамницю, де продають фиги-миги і всякі ласощі. Гатц. 62.
2) Дощечка у сапожниковъ, на которой рѣжутъ товаръ и выстругиваютъ гвозди. Ум. крамничка.
Повтоптувати, -тую, -єш, гл.
1) Утоптать (во множествѣ). Бач, які стежки повтоптували, через город ходячи.
2) Втоптать (во множествѣ).
Прямуватися, -муюся, -єшся, гл. Направляться. До пекла напростець прямуйся.
Птруту! меж. Крикъ на ягнятъ у гуцульскихъ пастуховъ.
Слічка, -ки, ж. = стьожка.
