Запі́р, -по́ру, м. 1) Запоръ (у двери и пр.). 2) Задержка, преграда. Вчинився запір на ріці. 3) Рулевая часть байдака. 4) Проклятіе, бранное слово.
Колодач, -ча, м. Большой ножъ. Ножъ, носимый въ ножнахъ на поясѣ. Ум. колодачик.
Невтеклий, -а, -е. Который не уйдетъ, не избѣжитъ чего. Аду грішники невтеклі.
Обліжок, -жка, м. Ум. отъ обліг.
Підтрушувати, -шую, -єш, сов. в. підтруси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Подбрасывать, подбросить. Підтруси трошки сінця.
2) Встряхивать, встряхнуть. Підтруси мішок, щоб овес улігся.
Поляк, -ка, м. Полякъ. До поляків не ходимо на жадну пораду. Ум. поляченько, нѣсколько презрительно: полячок. Хвалилися поляченьки, що вни звоювали. Зріклисмося... і тих панків, тих полячків, котрії з нас жили.
Придобно нар. Удобно, съ удобствомъ. Я живу собі придобно на своїй селидьбі.
Ржанець, -нцю, с. раст. Phleum patense L.
Розмолодіти, -ді́ю, -єш, гл. О тѣстѣ: сдѣлаться мягкимъ. Чого це нате тісто розмолоділо? Наче круто місила, а тепер яке молоде.
Утаскатися, -каюся, -єшся, гл. Залѣзть, влѣзть. Учора я в болото втаскалася. Поставив чоловік під Великдень вершу, а у неї та утаскавсь чорт.
