Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вучень

Вучень, -чня, м. = учень. О. 1862. І. 72.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЧЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЧЕНЬ"
Австра́лія, -лії, ж. Австралія. Желех.
Вискрібки, -бків, м. мн. Поскребки.
Гаркуша, -ші, об. Картавый, картавая. Левч. 27.
Моле́бний, -а, -е. Молитвенный, посвященный молитвѣ. На святий день, ни великдень, або на которий празник раковий, на молебний, люде до церкви йдуть. Чуб. V. 469.
Питання, -ня, с. Вопросъ. Непевним голосом став Павло на питання росказувати. МВ. (О. 1882. І. 101). Ні.... одказала Мотря, здивувавшись такому питанню. Мир. ХРВ. 17. Ум. питаннячко. МВ. (О. 1862. .І. 79)
Полечко, -ка, с. Ум. отъ поле.
Поляпас, -са, м. = ляпас. Поляпаса дати. Ном. № 3853.
Поодв.. Cм. повідв..
Попереманювати, -нюю, -єш, гл. Переманить (многихъ).
Упростяж нар. Цугомъ. О. 1861. IV. 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУЧЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.