Божник, -ка, м. = біжник. Божник із шитим рушником округи.
2) рушник-божник. Полотенце для украшенія иконъ.
3) Продавець иконъ. А в нас тоді саме божник ночував, отой, що ікони возить продавати, і плахти, й полотно і рушники — усячину. Ум. божничок.
Дрилюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. 1) Сверлить дрилем. 2) Очищать крыжовникъ, смородину и т. п. отъ косточекъ.
Забі́г, -гу, м. 1) Набѣгъ. 2) Убѣжище, пристанище. уда́тися в забі́ги до. Убѣжать, укрыться въ. Шляхта позосталася, удавишся в забіги до кріпких своїх фортець. 3) Закатъ снѣжный, скользкая покатость, куда сани съѣзжаютъ. и І казав, не їдь туди, там великі забіги. 4) — чому. Предупрежденіе. 5) мн. Старанія, усилія. Як уже він не підходив до неї, як не підлащувався, то вона на всі його забіги наче й не дивиться.
Заде́ржуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. заде́ржатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Задерживаться, задержаться. Чує він, що плуг його за щось задержався. 2) Удерживаться, удержаться, сохраняться, сохраниться. Де-не-де задержались старі шапки.
Напрути́ти Cм. напручувати.
Очеретянка, -ки, ж. Птица: Silvia arundinacca.
Побренькувати, -кую, -єш, гл. Побрякивать. Ой возьму я ключі не побренькуючи.
Ух! меж. Ухъ, ахъ! Ух, — каже, — як там холодно.
Хропти, -пу, -неш, гл. Храпѣть. Хропе на всі заставки. Хріп на всю хату. Кінь так харапудиться: хропе та сопе, та ніздрями паше.
Чарування, -ня, с. Волшебство, колдовство. Ум. чаруваннячко.
