Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вушко

Вушко, -ка, с. 1) Ум. отъ вухо. у мене аж ушки засміялись. — сдѣлалось очень радостно. Г. Барв. 281. 2) мн. Вареники съ говядиной, варимые въ супѣ. 3) Часть шкафи. (Cм.). Шух. I. 253.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУШКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУШКО"
Бандурний, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ бандурѣ. Бандурна струна. К. Іов. 65.
Відсвяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Отпраздновать. Одсвяткували ми Зелену Неділю. МВ. І. 84.
Відхідник, -ка, м. Задній проходъ. Входить з живіт і відходить в одхідник, очищаючи всяку душу. Єв. Мр. VII. 19.
Затоваришува́ти, -шу́ю, -єш, гл. Вступить въ товарищескія отношенія. Вони ще дужче затоваришували. Мир. ХРВ. 353.
Нікуди 1 нар. Некуда. Наставляй ширше, а то, бач. нікуди сипать. Ном. № 4735.
Погасати, -са́ю, -єш, сов. в. погаснути, -ну, -неш, гл. Погасать, погаснуть, потухать, потухнуть. Горіло світло, погасало, погасло. Шевч. 148. Пішов по масло, та й в печі погасло. Ном. № 10934. Уже зорі погасають, ранок наступає. Федьк. II. 81.
Поодт.. Cм. повідт..
Руна, -ни, ж. = луна 2. Лохв. у. Лубен. у. І зник, пропав той тяжкий голос, тільки руна в яру гула. Шевч. ІІ. 223.
Телеграф, -фу, м. Телеграфъ. Гн. І. 47.
Уця, уці, ж. = увця. Вх. Уг. 272.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУШКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.