Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вушко

Вушко, -ка, с. 1) Ум. отъ вухо. у мене аж ушки засміялись. — сдѣлалось очень радостно. Г. Барв. 281. 2) мн. Вареники съ говядиной, варимые въ супѣ. 3) Часть шкафи. (Cм.). Шух. I. 253.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУШКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУШКО"
Зала́пити Cм. залаплювати.
Леймента́рь, -ря́, м. Рейментарь. Мет. 425.
Нишком нар. Потихоньку, украдкой, шепотомъ. Щось нишком балакали. Ном. № 12832. Ой брат сестру завертає, а невістка нишком лає. Н. п. Я, мамо, нишком прийшла. МВ. І. 72. Як хто хоче, так по своїй матері й плаче: їден нишком, другий в голос. Н. Вол. у. Ум. нищечком. Ой випиймо, кумо моя, собі нищечком. Грин. III. 655.
Оруда, -ди, ж. Работа, хлопоты. Неня лягли на постіль припочивати, бо з великої оруди та гей трудні були. Федьк.
Повиплакувати, -кую, -єш Выплакать (во множествѣ). Повиплакувала собі очі.
Позавічно нар. Заглазно, заочно. Я не була при тому, як се діялось. Це становий записав позавічно.
Стрітенський, -а, -е. Срѣтенскій. Стрітенська вода. ХС. І. 74.
Сутугуватий, -а, -е. Жесткій. Тверде в його, сутугувате мясо. К. Іов. 94.
Швиг меж. Швырь. Як суха земля копати, то тільки швиг, швиг з ями. Волч. у.
Шельмувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Клеймить, обрѣзывая уши. 2) Бранить, клеймить, шельмовать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУШКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.