Бекати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать по овечьи, по козьи, блеять. Ціла отара овець та кіз, ягнят, козенят мекала та бекала.
2) О дѣтяхъ: ревѣть.
Бурмистренко, -ка, м. Сынъ бургомистра.
Виделка 2, -ки, ж. Вилка. Дяки постукали заграничними виделками по німецьких тарілочках. А щоб тих тарілок білих або виделок і ножів — того й заводу в неї не було.
Зчіплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. зчепитися, -плюся, -пишся, гл. Сцѣпляться, сцѣпиться.
Кілька, кільки и кілько, нар. 1) Сколько. Кілько смаку, тілько й гріху. Хоч кільки молися, з біди не вимолишся. 2) Нѣсколько. Од вулиці поодрізнювались кілька пар хлопців та дівчат. Я кільком казав — коли не хотять. То хустку купила, то сорочок справила кільки. Сила одного чоловіка або кількох людей.
Ляпани́на, -ни ж.? Яка ляпанина, така і хватанина.
Милови́ння, -ня, с. = милини.
Парох, -ха, м. Приходской священникъ.
Поперепоганювати, -нюю, -єш, гл. Изгадить, испортить (во множествѣ).
Семеєчка, -ки, семейка, -ки, ж. Ум. отъ сем'я.
