Дубови́к, -ка́, м. 1) Хозяинъ лодки ду́ба. 2) = вернидуб.
Зголо́джений, -а, -е. Проголодавшійся. Зголоджена голота.
Змолоду нар. Смолоду. Привикай до господарства змолоду, не будеш знать на старість голоду. Старий з первого молоду був кришив.
Мизга́тися, -га́юся, -єшся, гл. Любезничать, повѣсничать. Женихався, мизгався, бісики пускав.
Плехатися, -хаюся, -єшся, гл. Тащиться, идти съ трудомъ.
Повідати, -да́ю, -єш, сов. в. повісти, -вім, -віси, гл. Говорить, разсказывать, разсказать. Ой карабин на стілочку, карабин на клинку, повідає губернатор: шкода тебе, синку. Як же, каже, Алкане башо, твій сон одгадати, що ти не можеш нам повідати. Черчук просить, щоби сісти, бо він має щось повісти. Повідж мені правдочку. Ой летіли дикі гуси... правди мені не повіли. Повідати сама до себе.
Розрухати, -хаю, -єш, гл. Расшевелить.
Скитатися, -та́юся, -єшся, гл. Скитаться. Іване, синочку мій, де ти скитався? Нещасні ж сирітки та підуть скитатись.
Хавтурвий, -а, -е. Любитель хавтур. А хавтурний дерій, увесь у злоті, нетягам проповідує любов.
Хитати, -таю, -єш, гл. Шатать, качать. Ой у полю билина, вітер нею хитає. Сиділа на лаві, хитаючи в обіймах недужу свою дитинку. Хитати головою. Ой тихо, тихо Дунай воду хитає.
