Бісовщина, -ни, ж. Чертовщина. З тою бісовщиною: з ворожками, та з знахарками не водись.
Грабу́нок, -нку, м. Грабежъ.
Дрівітня, дрівотня, дрі́вутня, -ні, ж. Бревно, на которомъ рубятъ дрова, а также и мѣсто, гдѣ оно находится. Хлопці щось робили та й покинули сокиру, устромивши у дрівотню. На дрівітні дров ні поліна. А турки, що тріски на дрівітні, валяються кучами. Чи пересуне що, чи переложить, а сама зирк із комори на дрівотню.
Зга́дка, -ки, ж. Воспоминаніе. . Почали ми тиху розмову-згадування.
Лозо́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ лозы.
Припочивати, -ва́ю, -єш, сов. в. припочи́ти, -чину, -неш, гл. Отдыхать, отдохнуть. Неня собі лягли на постіль припочивати. Їм коні припочили. Люде ідут, припочивают.
Розмірач, -ча, м. Циркуль деревянный у бочаровъ.
Самітний, -а, -е. = самотний. Зося не придатна до самітного тихого життя. Не кидай же хоть ти мене, Катрусю, самітної-бездітної зозулі.
Сяєво, -ва, с. Сіяніе. Як усміхнувсь, очам не довіряють, і сяєво лиця збірають.
Худобина, -ни, ж. Скотина, одна скотина. Запрагай коня: Господь дає тобі худобину ( = коня). В дорозі, у гостині пам'ятай о худобині. Мав дещо худобини.