Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

його

Його, йому мѣст., родит. и дат. пад. отъ він.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 201.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЙОГО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЙОГО"
Банітувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шельмовать, бранить послѣдними словами. 2) Мучить. Лубен. у. 3)розумом = баламутити 2. Желех.
Батуньо, -ня, м. Ум. отъ батько.
Відманити Cм. відманювати.
Катеринка, -ки, ж. 1) Шарманка. В шинку голосить, та вже не своїм голосом катеринка. Левиц. І. Чути: катеринка грає. Св. Л. 293. 2) Воротъ для притягиванія якоря на плоту. Канев. у.
Накпи́ти, -кплю, -пи́ш, гл. Насмѣяться, вдоволь поиздѣваться. І колько ся з нього накпили. Федьк. Не на теє мене мати родила, щоб Маруся з козака накпила. Грин. III. 239.
Підковувати, -вую, -єш, сов. в. підкувати, -кую́, -єш, гл. Подковывать, подковать. Підкую, Юрку, вороного коника. Мет. 181.
Пожовтявий, -а, -е. Желтоватый. Вх. Лем. 452.
Розглядатися, -даюся, -єшся, сов. в. розглядітися, -джуся, -дишся, гл. Осматриваться, осмотрѣться. Хотіла м його шанувати, своє серце йому дати, а він собі розібрав, розглядівся да й не взяв. Чуб. V. 196.
Свинушник, -ка, м. Раст. Salvia verticillata L. ЗЮЗО. І. 135.
Удовжувати, -жую, -єш, гл. Удлинять.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЙОГО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.