Закови́знути и закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло.
Засса́тися, -ссу́ся, -ссе́шся, гл. Засосаться, сосать слишкомъ долго.
Зачиня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зачини́ти, -ню́, -ниш, гл. Затворять, затворить. У свого батька і хлів зачиняв, а в нашого не хоче й хати.
Знемогати, -гаю, -єш, гл. знемагати.
Лепесну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Броситься бѣжать. Тілько пустив мене з рук, а я як лепесну тікати.
На́добок, -добка, м. = надібок.
Наке́пкатися, -каюся, -єшся, гл. Нажраться. Накепкався, як свиня браги.
Поперелітати, -та́ємо, -єте, гл. Перелетѣть (о многихъ).
Посвашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть свашкою.
Терлич, -чу, м. Раст. a) Gentiana cruciata L б) Gentiana Amarella L. в) Lychnis vespertina. г) Silene nutans. Ум. терли́ченько.
