Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

його

Його, йому мѣст., родит. и дат. пад. отъ він.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 201.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЙОГО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЙОГО"
Безмовно нар. Молча. Безмовно сиділи. МВ. ІІІ. 32.
Голоцванок, -нка, м. = голопуцьок. Екат.
Задо́бре нар. Очень хорошо.
Заторо́плений, -а, -е. Сбитый съ толку. Жидівка затороплену дівчину ще й на инший путь наведе. О. 1862. І. 74.
Заузда́ти, -да́ю, -єш, гл. = загнуздати.
Осужати, -жа́ю, -єш, гл. = осуджати.
Подумання, -ня, с. Мысли, помышленія. Знав фшитку мисель і подумання шатана. Гн. І. 9.
Пчолинець, -нця, м. = омшаник. Вх. Зн. 58.
Удихати, -ха́ю, -єш, сов. в. удихну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Вдыхать, вдохнуть. Приміла б, — душу туди вдихнула, щоб йому до вподоби було. Г. Барв. 108.
Хопта, -ти, ж. = бур'ян. Могил., Камен. уу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЙОГО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.