Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дороста́ти, -та́ю, -єш, сов. в. дорости́, -ту́, -те́ш, гл. Дорастать, дорасти. Ріс, ріс, не доріс, своїй неньці води не приніс. Чуб. ІІІ. 183. дорости́ літ. Достичь совершеннолѣтія. Меншая сестра літ не доросла. Мет. 32.
Збіго́висько, -ка и збіго́вище, -ща, с. Сборище, скопище, толпа. Сьогодні буде збіговище у Миколи. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Кляння, -ня, с. Брань. Вх. Лем. 425.
Корчівка, -ки, ж. 1) Выкорчеванное мѣсто. Се корчівка: тут були колись грабки — він вирубав, після викорчував та й почав сіяти. Брацл. у. 2) Нижняя доска въ корці колеса водяной мельницы. Мик. 480.
Перемелювати, -люю, -єш, сов. в. перемолоти, -мелю, -леш, гл. Перемалывать, перемолоть.
Пітися, -деться, гл. безл. Случиться, выпасть на долю, пойти къ чему. Чи воно вже кому так підеться на смерть, на причину? Харьк. у. Мені молодій на горе пішлося. Грин. III. 357.
Спрацюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Утолиться, измучиться, изнуриться работой.
Трупішати, -шаю, -єш, гл. Трухнуть, истлѣвать, гнить, уничтожаться. Шейк.
Чістрити, -рю, -риш, гл. Чесать на гребнѣ пеньку, шерсть. Гол. 35, 36. 39. Шух. І. 147.
Щенитися, -нюся, -вишся, гл. Щениться.