Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дев'ятотисина, -ни, ж. = Дев'ятосельник. Лв. 97.
Осмикати, -ся, осмкнути, -ся. Cм. осмикувати, -ся.
Пасемко, -ка, с. Веревочка или нить, которой перевязываются пасма нитокъ. Шух. І. 149.
Переоначувати, -чую, -єш, сов. в. переоначити, -чу, -чиш, гл. Переиначивать, переиначить.
Подирати, -раю, -єш, гл. Драть, рвать. Переносно: ругать. Як бере, то свого батька дере, а як віддава, то твого подира. Ком. II. № 346.
Поручник, -ка, м. 1) Поручитель. Черк. у. Позич мені руб грошей! — Дай, каже, поручника. — Якого ж я тобі поручника дам? Хто за мене поручиться? Я бідний. Чуб. II. 27. 2) Поручикъ. Не пущу, тя, поручнику, аж року дослужиш. Гол. I. 285.
Санджак, -ка, м. Губернаторъ турецкій. АД. І. 226.
Санний, -а, -е. Санный. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворіт. Ном. № 11433.
Стовба, -би, ж. 1) Въ плугѣ: прочная дощечка, которой соединяются въ плугѣ чепіги съ градільом: она проходитъ сквозь нижній конецъ чепіги и конецъ граділя. Чуб. VII. 398. Вас. 199. 2) Часть рала, подобная предыдущей въ плугѣ, которой прикрѣпляется кописть къ жертк'ѣ. Чуб. VII. 400. 3) Корень въ деревѣ, идущій въ землю вертикально.
Хрещастий, -а, -е. 1) = хрещатий. Ой рости, дубе, в садочку, в хрещастім барвіночку. Чуб. ІІІ. 207. 2) Хрещасте. Родъ вышивки. Ціле хрещасте; половина хрещастого в вилках. Чуб. VII. 427.