Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

удолити

Удолити, -лю, -лиш, гл. Плохо сдѣлать. Недавно вийшла заміж, та ото ще дечого в хазяйстві гаразд і не вміє. Тільки напекла вона раз паляниць, та баче вже й сама, що вдолила. Драг. 172.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДОЛИТИ"
Висівчаний, -а, -е. Изъ отрубей сдѣланный.
Дільба́, -би́, ж. Дѣлежъ.
Зажига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Ячмені зажигаються, — солов'ї щебетать забуваються; ячмені позажигались, — солов'ї щебетать позабувались. Мил. 93.
Їднаково нар. = однаково. Ном. № 643.
Їднанки, -но́к, ж. мн. Cм. єднанка 2. Шух. І. 34.
Лю́дяність, -ности, ж. 1) Гуманность. Желех. 2) Привѣтливое обращеніе, соединенное съ душевной добротой.
Примести Cм. примітати.
Прядач, -ча́, м. Прядильщикъ (на фабрикѣ). Канев. у.
Стусан, -на, стусень, -сня, м. Тумакъ, ударъ кулакомъ. Гей хто зо мною вийде битись, покуштувати стусанів? Котл. Ен. II. 15. стусана да́ти. Ударить кулакомъ. Такого стусана дав, що так і облилась сльозами. Св. Л. 51.
Царинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ца́рина. 2) Огороженное мѣсто при усадьбѣ, предназначенное для сѣнокоса. Шух. І. 21. 165.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УДОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.