Виливати, -ва́ю, -єш, сов. в. вилити, -ллю, -ллєш, гл. Выливать, вылить; изливать, излить. Дешеву юшку на двір виливають, а дорогу поїдають. За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, впливало мову. Бач, на що здалися карі оченята, щоб під чужим тином сльози виливать. На Андрея виливають воском, оливом. як з воску вилив. Хорошо, аккуратно сдѣлать вещь.
Долі́чувати, -чую, -єш, сов. в. долічи́ти, -чу́, -чиш, гл. Досчитывать, досчитать. Нас волів та все лічив (зорі), а перед світом заснув, то й не долічив.
Дорегота́тися, -точу́ся, -чешся, гл. Дохохотаться.
Зострах, -ху, м. Испугъ.
Повнощотний, -а, -е. Заключающій столько предметовъ, сколько ихъ должно быть по счету.
Погрозка, -ки, ж. Ум. отъ погроза.
Понаграватися, граваємося, -ваєтеся, гл. То-же, что и награтися, но о многихъ.
Портнина, -ни, ж.
1) Ткань изъ пеньки, льна.
2) Грубыя нитки изъ оческовъ пеньки.
Уперезати, -ся. Cм. уперізувати, -ся.
Чорнобривка, -ки, ж.
1) Чернобровая. Купив же я черевички своїй чорнобривці.
2) пт. Glareola malanoptera.
