Байрак, -ка, м.
1) Лѣсокъ въ оврагѣ; буеракъ. Такі були здоровенні та глибокі байраки, що Боже світе! Ой не шуми, луже, зелений байраче! До зеленої неділі в байраках біліли сніги.
2) Мундштукъ при уздечкѣ. Сідло черкеське а пітником, уздечка новісінька з байраком. Изъ пѣсни, приведенной въ «Истор. Новой Сѣчи» Скальковскаго. Ум. байрачок, байраченько.
Бандурочка, -ки, ж. Ум. отъ бандура.
Берлин, -на, м. Карета. Їде шляхом до Київа берлин шестернею. Так розжився, що було берлином їздить. Будка з вікнами і коні впростяж.
Верескотня, -ні, верескотнява, -ви, ж. = вереск.
Герцювати, -цюю, -єш, гл. = гарцювати.
Дура́к, -ка́, м. = дурень. Піди ж ти, чумак, піди ж ти, дурак, піди ж та проспись, із умом ізберись.
Обвеселіти, -лію, -єш, гл. Повеселѣть.
Полуставець, -вця, м. = полустав. XII. Еней тут зараз взяв догадку, велів побігти до дяків, — купить піярськую граматку, полуставців, октоіхів.
Пославити, -влю, -виш, гл. Ославить, прославить. Порішили, щоб божевільним його пославити.
Скорушина, -ни, ж. = скорух.
