Киянин, -на, м. Кіевлянинъ. Ой кияне, кияне, панове громада!
Ли́куватий, -а, -е. 1) Мочалистый. Як поростуть великі коноплі, то волокно буде ликувате. 2) Волокнистый, жилистый. Якась ликувата диня та несолодка.
Лі́тошній, -я, -є. 1) Лѣтній. Літошній день дуже довгий. 2) Прошлогодній. Треба, як літошнього снігу. 3) Літошній. Въ лѣтахъ, немолодой. Та він уже чоловік літошній, пожив таки на світі!
Ненависть, -ти, ж. Ненависть. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти, від панської карности, від людської ненависти. узя́ти ненависть на ко́го. Возненавидѣть кого. Яке моє життє буде? та й її, як я візьму на неї ненависть?
Палата, -ти, ж. Палата, дворецъ, барскій домъ. Нащо батько, мати, високі палати, коли нема серця з серцем розмовлять.
Пожовтявий, -а, -е. Желтоватый.
Припущальник, -ка, м. То-же, что и триб въ ткацкомъ станкѣ. Cм. верстат.
Проглаголати, -лаю, -єш, гл. Проговорить. Так проглаголавши, замовк старий.
Хитіт, -хоту, м. Смѣхъ, хихиканье. Въ иныхъ мѣстностяхъ лишь во мн. ч.: хи́хоти. Дриготи-дриготи, а завтра будуть хихоти-хихоти.
Шосток, -тка, м. Шесть штукъ, шесть разъ. Одвіз я разів п'яток, чи шосток.
