Вірчий лист. Довѣренность.
Да́вній, -я, -є. 1) Давній. Се, може, є давній бідний невольник із неволі утікає. Вони не так старі, як давні. В давній дуже жив він вік. 2) Древній, старинный. Дві церкви, — одна мурована висока, друга дерев'яна і давня сильно. В давні времена, як ходив по землі Бог з Петром і Павлом. Да́вня річ, да́вня давнина́. Давно минувшее. 3) Прежній. Давні пригоди боронять від шкоди. Шапка сива, виступка козацька настояща, ще давніх козаків.
Двори́ченько, -ка, м. = Дворяченько. Ум. отъ дворяк. Ой поїхав двориченько на полювання, пустив кониченька на попасання.... Став двориченько, та став на поміст, приїжджає до дворика, від милої вість.
Попідправляти, -ля́ю, -єш, гл. Поправить (во множествѣ).
Самопічний, -а, -е. Самъ пекущій. самопічна діжа = діжа самопіч.
Табунський, -а, -е. Находящійся въ табунѣ. Що ти брикаєш, як табунська кобила?
Ху! меж.
1) Выражаетъ дуновеніе ртомъ. Він духнув, — не встає; він удруге: ху! — не встає.
2) Фу! Ху на його зовсім!
Цірчати, -чу, -чиш, гл. = цвірчати. Цірчат воробці.
Чернити, -ню́, -ниш, гл. = чорни́ти. Ти, негідний сину, черниш мою дитину.
Ширше нар. Сравн. степ. отъ широко.
