Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викакати, -каю, -єш, гл. дѣтск. Испражнить.
Вильцята, -цят, с. мн. см. отримач. Шух. I. 249.
Запороща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. 1) О дождѣ: застучать каплями. Дощ у вікно запорощав. 2) Заговорить быстро. На його грізно закричала, залаяла, запорощала. Котл. Ен. III. 59.
Збіржани́к, -ка, м. Извозчикъ. Хар. у. Слов. Д. Эварн.
Ззиркну́тися, -нуся, -не́шся, гл. Просить взглядъ другъ на друга, переглянуться. Cм. ззирнутися. Латинськії посли ззиркнулись. Котл. Ен. VI. 48. Ззирнутися. Cм. ззиратися. Ззіжа, жі, ж. = з'їжа. Святився б гурток, коли б не чортова ззіжа. Ном. № 10733.
Обіднити, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать бѣднымъ.
Пізьма, -ми, ж. Гнѣвъ. Шух. І. 34.
Поцвіркати, -каю, -єш, гл. = поцвірчати.
Стрівожитися, -жуся, -жишся, гл. Встревожиться. К. Іов. 95.
Хвилілник, -ка, м. = хвилівник. ХС. VII. 416.