Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буртити

Буртити, -рчу, -тиш, гл. Сверлить, буравить. Мкр. Н. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 114.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРТИТИ"
Бракнути, -не, гл. безл. Недоставать. Бракне копійки.
Винити, -ню́, -ни́ш, гл. Винить. Її і не винять. МВ. (О. 1862. І. 104). Учителю, чи ще ти не смирився і Господа винитимеш устами. К. Іов. 90.
Домо́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. домости́тися, -щу́ся, -стишся, гл. Домащиваться, домоститься.
Каптурчик, -ка, м. Ум. отъ каптур.
Кусінь, -сня, м. = кусень. Се мій кусть, не їж, а то будеш на тім світі кусатися. Уман. у.
Маги́чний, -а, -е. Магическій. Радюк ледві видержував магичну силу тих очей. Левиц. Пов. 252.
Мале́сечкий, -а, -е., Ум. отъ малий.
Невгавучий, невгавущий Неустанный, неугомонный.
Нестелепа, -пи, об. Неповоротливый, непроворный человѣкъ. Ном. № 13950 и 13951. Така вже вдалась нестелепа, роззява. Г. Барв. 365.
Позалатувати, -тую, -єш, гл. Наложить заплаты.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.