Відтягувати, -гую, -єш, гл. = відтягати.
Вохкий, -а, -е. Сырой, влажный. Буде (хата) вохка зімою й весною.
Допі́ро, допі́ру, нар. Теперь только, лишь только, только что. Чого я тужу, чого я нужуся? Чого я допіро плакати учуся? Радий, наче допіро народився. Повів їх до клуні і дав їм по копі: Богові копу, Петрові копу і Павлові копу, та й допіру дає їм пообідати. Ми оце допіро приїхали.
За́горо́да, -ди, ж. 1) Загоро́да. Огорожа, огороженное мѣсто. 2) загорода. Базъ (не крытый), огороженное мѣсто, куда заганяютъ скотъ. Воли високорогі половії дивлються з загороди у двір поважно. В чужій загороді овець не росплодиш. Шукають його ляхи, щоб стратити, — то він до зятя, та й жив там з місяць, поки все втихомирилось. 3) Садъ; огородъ. Ум. загорі́дка. Загородка. Вийшов батюшка на двір, а скот повилазив із загородок.
Колісниця, -ці, ж.
1) Колесница (только въ литературномъ языкѣ). Cм. колесница.
2) и мн. колісниці = колішня.
Кульбачити, -ба́чу, -чиш, гл. Сѣдлать. Кульбач, хлопче, коня собі.
Обидниця, -ці, ж. Обидчица.
Опоганюватися, -нююся, -єшся, сов. в. опоганитися, -нюся, -нишся, гл. Огаживаться, огадиться, оскверняться, оскверниться. Чи не між вами ж я, погані, так опоганивсь, що й не знать, чи був я чистим коли небудь?
Поперник, -ка м., поперниця, -ці,, ж. Поперечница.
Проливати, -ва́ю, -єш, сов. в. пролити, -ллю́, -ллєш, гл. 1) Проливать, пролить, разливать, разлить. (Преимущественно о крови, слезахъ). Кров не вода, проливати шкода. Молодая молодице, нащо сльози проливаєш? 2) проливати сльозами. Проливать слезы. Гірко плаче, дрібними сльозами проливає.
