Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полатух

Полатух, -ха, м. = полатайко. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАТУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАТУХ"
Глянути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ глядіти. Глянуть, взглянуть, посмотрѣть. Ой як гляну на хустину, — згадаю дівчину. Мет. 23.
Грюзь, -зі, м. Грузила изъ камней, привязанныя внизу невода. Вас. 186.
Знудіти, -дію, -єш, гл. Соскучиться, затосковать. Я аж знудів, ждучи вас. Н. Вол. у.
Мигко́м нар. 1) Мелькомъ. Мигком я його бачила. 2) Мгновенно.
Мо́туз, -за, м. Веревка. Стали-сьмо на попас, я коні мотузом добрим до воза прив'язав. Литин. у. Слабий, як учетверо мотуз. Ном. № 8132. Мотуз въ ткацкомъ станкѣ — Cм. верстат. Шух. І. 256. Ум. мотузок, мотузо́чок.
Навро́чувати, -чую, -єш, сов. в. навро́чити, -чу, -чиш, гл. Причинять, причинить несчастіе, порчу, болѣзнь посредствомъ словеснаго пожеланія, завистливой или неумѣстной похвалы. Головонька моя бідна, — хтось жінку наврочив. Чи не той то її врік, що допіро з хати втік? Либонь то ті наврочили, що мак потолочили. Грин. III. 360. А вже нашу худобоньку наврочили люде. Чуб. V. 1131.
Ніченька, нічка, -ки, ж. Ум. отъ ніч.
Попововтузатися, -жуся, -зишся, гл. Повозиться много. Багато треба коло того ледачого попововтузатися. О. 1862. І. 65.
Риляч, -ча, м. Животное съ рыломъ, кабанъ. Рудч. Ск. І. 22.
Ухідчини, -чин, ж. Пирушка на новосельи, новоселье.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛАТУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.