Близенький, близесенький, -а, -е. Ум. отъ близький.
Бобовник, -ка, м. Раст. Menyanthes trifoliata L.
Зага́нити, -ню, -ниш, гл. Охулить.
Заклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закли́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Приглашать, пригласить, зазывать, зазвать. На хліб, на сіль людей закликають. Я шавлію пересію, руту перстачу, — кого люблю та кохаю, — до себе закличу. Як у лісі була хата, то вона боялась сама ночувати і пішла в село, щоб закликати дівчат. 2) Произносить, произнести божбу, клятву, обѣтъ. Крім постів, уставлених церквою, закличе собі гуцул по перебутій хоробі або з иншої нагоди осібну божку (піст) в скоромний день.
Лакодан, -на, м. Въ загадкѣ: горшокъ печной. Був собі пан лакодан, ввесь світ годував.
Насувати, -ва́ю, -єш, сов. в. насунути, -суну, -неш, гл.
1) Надвигать, надвинуть. І шапку на очі насунув.
2) Надвигаться, надвинуться. Піч насунула темна.
3) Появляться, появиться во множествѣ. Весь город насунув у світлиці.
Обломити, -млю, -миш, гл. Обломать, сломать. Мій кінь стані не простоїть, моя зброя кілка не обломить.
Підтічка, -ки, ж. Пришитая къ верхней части нижняя часть рубахи внизъ отъ пояса (изъ болѣе толстаго полотна).
Сторичний, -а, -е. Сторицею, во сто разъ большій. За один старий клас, у другий літній час, сторичний дасть плід.
Шліхтування, -ня, с. Смазываніе пряжи шліхтою, піспою.
