Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підбрехач

Підбрехач, -ча, м. Человѣкъ, помогающій лгать. Въ шутку такъ называютъ второго свата, который, при сватовствѣ, своими поддакиваніями и добавленіями помогаетъ товарищу. Та у нього чимало є чого, каже перший староста. — Де то чимало? каже підбрехач. — У нього усього є багацько. Кв. І. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБРЕХАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБРЕХАЧ"
Відбавити, -ся. Cм. відбавляти, -ся.
Гайнів, -нова, -ве Принадлежащій, свойственный гайну. Бранное слово: гайнів брат. Ном. стр. 285 № 3349.
Зглота́, -ти́, ж. Толпа, скопленіе народа, давка. Вх. Зн. 21.
Ма́мсик, -ка, м. = мамій.
Насажа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = насаджати.
Опішіти, -шію, -єш, гл. Сдѣлаться медлительнымъ (въ ходьбѣ) Кінь опішів. Вх. Зн. 44.
Старчук, -ка, м. 1) Нищенка. 2) = поводатарь. Шух. І. 33.
Трускання, -ня, с. Трескъ, хрустѣніе. Шейк.
Убіжський, убізький, -а, -е. Убожескій. Мкр. Г. 69. У мене справа убізька. Черниг. у.
Увінити, -ню, -ниш, гл. Дать приданое.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДБРЕХАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.