Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підбрехач

Підбрехач, -ча, м. Человѣкъ, помогающій лгать. Въ шутку такъ называютъ второго свата, который, при сватовствѣ, своими поддакиваніями и добавленіями помогаетъ товарищу. Та у нього чимало є чого, каже перший староста. — Де то чимало? каже підбрехач. — У нього усього є багацько. Кв. І. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБРЕХАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБРЕХАЧ"
Бутина, -ни, ж. Лѣсосѣкъ, лѣсъ, предназначенный къ рубкѣ. Шух. I. 37, 173. Вх. Зн. 67.
Горо́шковатий, -а, -е. Подобный гороху: въ крупныхъ зернахъ, въ мелкихъ шарикахъ. Горошкувата земля. Камен. у. О смушкѣ: въ мелкихъ завиткахъ. Гарний ковнір, горошкуватий. Н. Вол. у.
До-пуття́, нар. Какъ слѣдуетъ.
Же́навий, -а, -е. Живой, проворный. Вх. Зн. 37.
Лізо́к, -зка, м. Запруда на водѣ поперегъ теченія, въ которой находятся отверстія для помѣщенія въ нихъ вершъ.
Ми́гавка, -ки, ж. 1) Миганіе. 2) Мельканіе.
На́морозень, -зня, м. = наморжень. Желех. Новомоск. у. (Залюбовскій).
Поздоровкатися, -каюся, -єшся, гл. Поздороваться. Васильк. у.
Поссати, ссу, ссе́ш, гл. Пососать.
Чуні, -нів, мн. Валенки. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДБРЕХАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.