Барвити, -влю, -виш, гл.
1) Окрашивать, красить.
2) Наводить ворсу.
Глибоченько нар. Ум. отъ глибоко.
Докупо́вувати, -вую, -єш, гл. Докупать, прикупать.
Домови́на, -ни, ж. 1) Гробъ. Ой же казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. 2) Гробница. Стоїть в селі Суботові на горі високій домовина України широка, глибока. Ум. домови́нка. От уже і домовинку принесли новеньку.
Картопляний, -а, -е. Картофельный.
Провіщати, -ща́ю, -єш, гл. 1) Возвѣщать, проповѣдывать. Ти ж (Іван Хреститель) ходивши по містах і селах провіщав: «покайтеся від гріхів». 2) Предвѣщать. Що ж за гомін чудний ходить од краю до краю? Чи він що нам нагадує, чи що провіщає?
Сестричка, -ки, ж.
1) Ум. отъ сестра.
2) Членъ женскаго братскаго цеха.
3) Раст. Viola tricolor.
Хвала, -ли, ж. Хвала, хваленіе, похвала. Ледачая хвала сама себе хвалить. Честь Богу, хвала і вам на здоров'я. хвалу бо́гові оддав. Восхвалилъ Бога. хвалу за хвіст тягти. Шутливо: быть звонаремъ. Ей, учись, синашу, бо як раз на дзвіниці хвалу за хвіст тягтимеш — обычная нотація ученикамъ духовныхъ училищъ.
Хлопчик, -ка, м.
1) Ум. отъ хлопець.
2) Подставка въ дышлѣ воловьяго воза (війї), чтобы оно не могло совсѣмъ опуститься на землю.
3) У гребенщиковъ: палка съ нарѣзками, поддерживающая роговую пластинку на верстакѣ во время строганія.
Шибеник, -ка, м.
1) Висѣльникъ, достойный висѣлицы. Відорвався, як шибеник від шибениці. Борода як у владики, а сумління, як у шибеника.
2) Шалунъ, сорвиголова.
