Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проячати

Проячати, -чу́, -чи́ш, гл. Прокричать (о лебедѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЯЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЯЧАТИ"
Бидляка, -ки ж. Ув. отъ бидло.
Малолю́дно нар. Малолюдно. Тепер у полі малолюдно. Волч. у.
Негрунтовий, -а, -е. Безземельный.
Підлистник, -ка, м. Раст. Asarum europaeum L. ЗЮЗО. І. 113.
Повтверяти, -ря́ю, -єш, гл. Отворить (во множествѣ). Входить Семен до комори, — повтверані скрині. Гол. І. 80.
Поденниця, -ці, ж. Поденщица. Черниг. у. Ум. поде́нничка.
Попросити, -шу́, -сиш, гл. Попросить. Просили батько й мати, просила й родина, нехай його ще попросить лихая година. Мет. 84.
Тернути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ терти. Тернуть.
Чаплин, -на, -не. Цаплѣ принадлежащій. Желех.
Шибиткуватий, -а, -е. Шаловливый, быстрый, подвижной. Кобел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЯЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.