Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проячати

Проячати, -чу́, -чи́ш, гл. Прокричать (о лебедѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЯЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЯЧАТИ"
Волиняк, -ка, волинянин, -на, м. Житель Волыни.
Завискоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Завизжать, взвизгнуть. І з реготом завискотіла — і мов лихий її злизав. Греб. 358.
Змога, -ги, ж. Возможность. Терпіла я, терпіла, так уже змоги не стало: взяла та й покинула його, живи собі сам.
Необорність, -ности, ж. Непреодолимость.
Нічо мѣст. = нічого. Галиц.
Обтулити Cм. обтулювати.
Плентати, -таю, -єш, гл. 1) Путать ногами, плестись. Манив до себе дитину, а воно з другого кінця лави, перебіраючи ручками і держучися за лаву, плентало ніжками та реготалося, ідучи до батька. Г. Барв. 165. 2) О ребенкѣ: двигать ручками. Воно мені, малеє, плентає рученятами, — гу, каже. Г. Барв. 119.
Побочень, -чня, м. Боковая полоса въ шлеѣ. Вас. 160.
Позивальник, -ка, м. Истецъ, тяжущійся, ведущій процессъ. Полт.
Промережати, -жу, -жиш, гл. Дѣлать извѣстное время мере́жки. Переносно: писать (у Шевч. о стихахъ). Уже два годи промережав і третій в добрий час почну. Шевч. 444.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЯЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.