Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проячати

Проячати, -чу́, -чи́ш, гл. Прокричать (о лебедѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЯЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЯЧАТИ"
Заклика́льник, -ка, м. Зовущій, зазывающій.
Здого́нити, -ню, -ниш, гл. = здоганяти. Хто два зайці гонить, жадного не здогонить. Ном. № 483.
Колішня, -ні́, ж. Двухколесный передокъ плуга. Чуб. 7. 398, 399.
Людої́дський, -а, -е. Принадлежащій людоѣду, ему свойственный.
Ніж 2 сз. Нежели, чѣмъ. Бог має більше, ніж роздасть. Ном. № 58. Лучче було дівчиною, ніж тепера молодицею. Мет.
Обтекти Cм. обтікати.
Протинятися, -ня́юся, -єшся, гл. Пробродить, прослоняться. Може ще днів зо три й протиняється тут. Кролевец. у.
Росплітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. росплести́ся, -туся, -те́шся, гл. 1) Расплетаться, расплестись. Грин. III. 103. 2) Расплетать, расплести себѣ волосы.  
Тибель, -бля, м. Деревянный гвоздь. Вас. 149. Шух. І. 88. Рудч. Чп. 249. Дома є вербовий тибель, той, що пластини збивають. Грин. І. 220.  
Хвицати, -цаю, -єш, гл. О лошади: бить задними ногами. Помалу ходіть коло коня, бо він хвицає. Васильк. у. Знай, кобило, де брикати, а тут тобі вже не хвицати. КС. 1882. IX. 586.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЯЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.