Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проячати

Проячати, -чу́, -чи́ш, гл. Прокричать (о лебедѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЯЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЯЧАТИ"
Гладкість, -кости, ж. Гладкость. Желех.
Кавунка, -ки, ж. см. кавун.
Льо́пи, -пів, м. 1) Пятна отъ разлитой цвѣтной жидкости. 2) Мазня (о картинѣ). Полт. г.
Набундю́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Растопыриться, взъерошиться. 2) Возгордиться; надуться съ важностью.
Огулити, -лю, -лиш, гл. Обмошенничать, надуть. Москаль козака як раз охулить, а москаля і чорт не одурить. Ном. № 846.
Одноманітний, -а, -е. Однообразный. Кременч. у.
Позадурювати, -рюю, -єш, гл. Забить голову, одурить (многихъ).
Присінки Cм. присінок.
Утишка, -ки, ж. Затишье.
Шваркнути, -кну, -неш, гл. Зазвенѣть, зазвучать, загремѣть. Ось шваркнуло.... вогняна стріла роспанахує небо. Мир. ХРВ. 32. З остатнім словом шваркнула з піхви шабля. Стор. МПр. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЯЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.