Дочи́туватися, -туюся, -єшся, сов. в. дочита́тися, -та́юся, -єшся, гл. Дочитываться, дочитаться. Стійте у церкві та слухайте: ніч не довга, не забаряться до Христа дочитатись.
Жуброви́й, -а, -е. Зубровый. Третя трубонька та жубровая.
Котма, -ми, ж. Котомка.
Лю́бий, -а, -е. 1) Милый; пріятный; хорошій. Бжола летить на любий цвіт. Розмова моя люба та мила. Любого гостя весною частують медком, а в-осени молочком. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив. 2) Возлюбленный. Ізійшов голос із небес: Ти єси син мій любий, що я вподобав. До любої небоги нема далекої дороги. 3) Любовный. У любий місяць уродилась (про дівчину, котру всі кохають). Ум. любенький, любесенький. Тіточко наша любенька, не кидай нас. Там така любісінька дитина.
Навчи́тель, -ля, м. Учитель.
Недорідний, -а, -е. 1) Неурожайный.
2) Не рослый, не крупный (о зернѣ и пр.).
Нестанівкий, -а́, -е́ Непостоянный, неустановившійся.
Нічого мѣст. Нечего. Нічого робити.
Протупати, -паю, -єш, гл. Протоптать.
Швиндати, -даю, -єш, гл. = швендати. Москалі так і швиндають по базарю.
