Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тростина

Тростина, -ни, ж. 1) Тростина. 2) Тростникъ. Вітер віє, шевеліє, тростите колише. Гол. І. 142. Гіля, гуси, в тростину. Гол. IV. 4 65. Ум. тростинка, трости́нонька, тростиночка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОСТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОСТИНА"
Беґа, -ґи, ж. Клевецъ, родъ кирки для тесанія камней. Вх. Зн. 3. Желех.
Бульон, -на, м. Родъ картофеля. МУЕ. І. 101.
Галабута, -ти, ж. Надменность. Вх. Зн. 9.
Золза, -зи, ж. Железа. Вх. Пч. І. 14.
Квітючий, -а, -е. Цвѣтущій. Квітюча лука. Мир. ХРВ. 65.
Отавиця, -ці, ж. = отава. Пустив волики на отавиці. Чуб. V. 404.
Перешклити, -лю́, -лиш, гл. = пересклити.
Рав, -ва, м. = рабин. Ей жидівочко ж моя Рося! Буть мені тепер поставним равом. Дума.
Слезавий, -а, -е. = сльозавий. З очей слезавих. ЕЗ. V. 53.
Стишіти, -шію, -єш, гл. Стихнуть. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОСТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.