Гнівливість, -вости, ж. Раздражительность, склонность къ гнѣву.
Заволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заволокти́ся, -лочу́ся, -чешся, гл. 1) Затягиваться, затянуться; завлекаться, завлечься. Заволочи його за хату! — Коли ж не заволікається: важке. 2) Бороноваться послѣ посѣва. 3) Забредать, забрести куда. Він покинув там усю свою родину, заволікся на козацьку Україну. Инший заволочеться з Москви.
Крикси, -сів, мн. Безсонница ребенка, сопровождаемая плачемъ.
Маца́, -ци, ж. Опрѣсноки у евреевъ.
Охват, -ту, м. Болѣзнь: стрѣльба въ поясницѣ.
Перешкварчати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать шипѣть на огнѣ.
Пообворожувати, -жую, -єш, гл. Обворожить, очаровать (многихъ).
Похнюпа, -пи, об. Человѣкъ, постоянно смотрящій въ землю, угрюмый.
Пропалий, -а, -е. Пропавшій.
Уродник, -ка, м. Красавецъ. Встрѣчено у Щоголева. Мусить вродник в кого небудь попитатися поради.
