Конферя, -рі, ж. Картофель.
Лозиня́к, -ка, м. пт. 1) Пѣночка обыкновенная. 2) Порода соловья. Lusciola philomela. Ум. лозинячо́к.
Мости́нці, -ців, м. мн. Доски, положенныя на лодкахъ для составленія парома.
Опускати, -каю, -єш, сов. в. опустити, опущу, -стиш, гл.
1) Опускать, опустить. Як зачали Бондарівну у гроб опускати, ой то казав пан Каневський ще жалібніш грати.
2) Оставлять, оставить, покидать, покинуть. Щоби вас Бог не опускав.
Перебендювати, -дюю, -єш, гл. 1) Капризничать, привередничать. Не перебендюй бо так довго, Солопію! 2) Болтать.
Переслідувати, -дую, -єш, гл. Преслѣдовать. (Ірод) переслідував дуже християн.
Погубитель, -ля, м. Погубитель, губитель. Тут лежить копитан, погубитель її.
Подарковий, -а, -е. 1) Относящійся къ подарку.
2) Служащій подаркомъ. Рушник подарковий.
Шептання, -ня, с. Шептанье, шепотъ. Учувалося тихе Хведорове шептання. Ум. шептаннячко.
Шпилька, -ки, ж.
1) Булавка. Шпилькою пришпилити.
2) Шпилька головная. Виняла з голови шпильку.
3) У горшечниковъ: деревянная палочка, толщиною въ карандашъ, въ одинъ конецъ которой вставляется загнутый въ видѣ крючка кусокъ проволоки, служащій вмѣсто кисточки при раскрашиваніи посуды узорами.
4) Шипъ, колючка, листъ хвойныхъ растеній. Як на шпильки посадив бідного панотця. Ум. шпилечка.
