Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сировиця

Сировиця, -ці, ж. 1) = сириця. Ой бив ти ж мене сировицею. Грин. III. 335. 2) Красильное сѣрое вещество въ холстѣ. Сумск. у. Вода витягає сировицю з полотна. 3) Соленая вода (въ землѣ), изъ которой вывариваютъ соль. Шух. І. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИРОВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИРОВИЦЯ"
Віддути, -ся. Cм. віддимати, -ся.
Душогу́б, -ба, м. = душогубець.
Ковмір, -ра, м. Воротникъ. У його на сертуці був червоний ковмір. Ком. II.
Кожушаний, -а, -е. Относящійся, свойственный кожуху. Кожушана латка за рідного батька. Ном. № 11162.
Кривувати, -вую, -єш, гл. Быть хромымъ. Я кривуючи живу. Г. Барв. 226.
Ле́глий, -а, -е. Залежалый, затхлый, прѣлый (о мукѣ).
Мет, -ту, м. = мент. В один мет. Ном. № 7741.
Річенька, річечка, -ки, ж. Ум. отъ річка.
Таргання, -ня, с. Дерганіе, тасканіе. Шейк.
Шушкати, -каю, -єш, гл. Шептать. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИРОВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.