Верхів'Я, -в'я, с.
1) Вершина; верхушка дерева. Бог узяв.... рукою того дуба за верхів'я,
2) Волоса на головѣ, хохолъ. Мужик попав коваля за верхів'я і давай йому метелиці давати.
Горі́тися, -ри́ться, гл. безл. = Горіти 1. Як не ладиться, то й в печі не гориться.
Забру́катися, -каюся, -єшся, гл. Запачкаться въ грязь. Забрукається свита як довга.
Зави́дощі, -щів и -щей, ж. мн. Зависть.
Заглитну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поперхнуться, подавиться.
Куцорогий, -а, -е. Съ короткими рогами.
Лопті́ти, -пчу, -чеш, гл. = лопта́ти.
Перетурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Перестать безпокоиться.
Фацерний, -а, -е. = фацарний 3.
Харапутно нар. Опрятно, чистоплотно.
