Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґуґля

Ґу́ґля, -лі, ж. 1) Родъ верхней мужской и женской одежды изъ бѣлаго сукна у гуцуловъ. Форма ґуґлі: мѣшокъ, распоротый по одной сторонѣ, надѣтый на плечи и связанный на шеѣ шерстянымъ шнуркомъ или мѣдною цѣпью; сшитый конецъ ґуґлі служитъ вмѣсто башлыка. Гол. Од. 69. 2) = Ґуля. Як ударив, так ґуґля й набігла йому. Новомоск. у. Ум. Ґу́ґолька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 352.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐУҐЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐУҐЛЯ"
Дба́лий, -а, -е. Рачительный, старательный, заботливый. А тим часом у дбалої господині-паніматки вже й обід постиг. Левиц. І. 174.
Див, -ва м.? Щоб на тебе див прийшов. Ном. № 3743. КС. 1890. X. 58.
Дорікну́ти, дорікти́. Cм. дорікати.
Зади́млювати, -люю, -єш и задимля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. задими́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Заканчивать, коптить, закоптить. Повісив задимлювати. Н. Вол. у. Стояла... сахарня з високим задимляним стовпом. Левиц. Пов. 370.
Колишнійсь, -няясь, -нєєсь = колишній. Озвалась, блиснувши очима, колишнясь краля. Г. Барв. 426. Левиц. Пов. 174.
Ли́марів, -рева, -ве Принадлежащій шорнику.
Перстенець, -нця́, м. 1) Ум. отъ перстень. 2) Раст. Cuscuta epilium. Вх. Пч. II. 31.
Поморщина, -ни, ж. = і. помір = і. помірок. Се буде поморщина: се смерть голосила. Так одного году було, так що дітей передушив оттой діхтерик. Гринченко. Изъ устъ народа. 126.
Роскувати, -ся. Cм. росковувати, -ся.
Щадність, -ности, ж. = ощадність. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐУҐЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.