Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дурнісінький

Дурні́сінький, -а, -е. Совершенно глупый. Рудч. Ск. II. 174. дурни́й дурні́сінький. До крайности глупый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРНІСІНЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРНІСІНЬКИЙ"
Вузлик, -ка, м. 1) Ум. отъ вузол. 2) Комокъ сбившейся глины. Глину на горшки треба розміщувать, бо в ній є вузлики, — так як камінці. Екатер. у. (Залюбовск.). Ум. вузличок.
Горі нар. Вверхъ. Іде Мар'я горі драбиночкою. Гол. IV. Горі, рибки, горі, горі бистров водов. Гол. І. 337.
Заведія, -дії, м. Обманщикъ? Гол. II. 508.
Любі́сько нар. = любісінько. Желех.
Пацю! меж. = паць. Лохв. у.
Поправка, -ки, ж. Ум. отъ поправа.
Прочистка, -ки, ж. 1) Очищеніе. Дав лікарь дитині ложечку ліків на прочистку животові. Рк. Левиц. 2) Прочищенная, проложенная лопатой дорожка. Волч. у. 3) Просѣка. У лісі прочистку зроблено. Зміев. у.
Скучень, -чня, м. Раст. Companula glomerata L. ЗЮЗО. I. 115.
Тулятися, -ля́юся, -єшся, гл. Скитаться, слоняться. Левч. 147. Ти туляєшся, не хочеш іти. Н. Вол. у. Що-вечора тутенька туляюся, світом нужу. МВ. (О. 1862. І. 74). Сірома по під тинню згорблена тулялась. Щог. В. 1.
Упокій, -кою, м. 1) Успокоеніе, покой. За дурною головою, нема ногам упокою. Ном. № 6682. з упоко́єм. Спокойно, въ покоѣ, въ спокойствіи. Хліб-сіль з упокоєм вічний час уживати. АД. II. 11. 2) Упокой. За упокой душі її псалтирь прочитає. Шевч. 595.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУРНІСІНЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.