Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

товкачик

Товкачик, товкачичок, -чка, м. Ум. отъ товкач.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОВКАЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОВКАЧИК"
Гіркість, -кости, ж. Горечь. Н. Вол. у.
Глупуватий, -а, -е. Глуповатый. Оженився дурний та взяв глупувату, та не знали, що робить — запалили хату. Ном. № 9014.
Голь, -лі, ж. Голь, бѣднота. Голь нещадима. Ном. № 1513.
Доро́жній, -я, -є. Дорожный, находящійся въ дорогѣ.
Малоземе́льний, -а, -е. Малоземельный.
Морозо́вий, -а, -е. Холодный, обильный морозами, морозный. Ой зіма, зіма морозовая, прошу ж я тебе, — не морозь мене. Лавр. 120.
Оружитися, -жуся, -жишся, гл. Вооружиться. Коли сильний, оружившись, стереже свого дому, то в спокою добро його. Єв. Л. XI. 21.
Потурання, -ня, с. Потворствованіе.
Приплисти Cм. припливати.
Продрухатися, -хаюся, -єшся, гл. = прочуматися. Подол. г. За такою роботою продрухався, глянув по боках. Св. Л. 303.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОВКАЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.