Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкляриха

Шкляриха, -хи, ж. = скляриха.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКЛЯРИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКЛЯРИХА"
Борикати, 1) -каю, -єш, гл. Рыть рогами. Сам бик землю борикає і на себе кидає. Фр. Пр. 28. Киртиця борикат землю. Вх. Лем. 393. 2) -чу, -чеш, гл. Мычать. Ходить волик понад Дунай, сумненько бориче. Лукаш. 140.
Веретінце Cм. веретенце.
Горе́цвіт, -ту, м. Раст. Helleborus niger L. ЗЮЗО. І. 124.
Зави́сти Cм. зависати.
Ляши́ха, -хи, ж. = ляшка 1. Козак ляха доганяє, списом пробиває, а ляшиха козаченька сильно проклинає. Грин. III. 591.
Натрус, -су, м. = натруска 1.
Обсушити, -ся. Cм. обсушувати, -ся.
Перехворіти, -рію, -єш, гл. Переболѣть. Инший віл перехворіє та й живе, а инший здохне. Лебед. у.
Сколотяник, -ка, м. Лепешка (корж) на пахтаньѣ (сколотинах). Лохв. у.
Уривати II, -ваю, -єш, сов. в. урити, урию, -єш, гл. Зарывать, зарыть.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКЛЯРИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.