Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лойовий

Лойови́й, -а́, -е́ Сальный, сдѣланный изъ свѣчнаго сала. Лойова свічка. Лойове світло. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЙОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЙОВИЙ"
Буритель, -ля, м. Нарушитель.
Дри́ля, -лі, ж. Дырка, просверленная дрилем.
Заверта́ха, -хи ж.? — Який буде обід твій... — Не журися ти, дівчино, єсть там в полі соломаха, козацькая завертаха. Лукаш. 12.
Здава́ти, здаю́, -є́ш, сов. в. зда́ти, здам, здаси́, гл. 1) Сдавать, сдать. Ой у саду, у садочку там голубчик гуде, там Юрочко парубоцтво здає; ой у саду, у садочку там голубка гуде, ой там Маруся дівування здає. Мет. 230. 2) Давать, надавать. Подій корівки, що 'д батенька нагнала, та прогонь і овечки, що ненька здавала. Чуб. V. 695. 3) — екза́мена. Выдерживать, выдержать экзаменъ. Левиц. Пов. 5.
Наси́нювати, -нюю, -єш, сов. в. насини́ти, -ню́, -ниш, гл. Насинивать, насинить.
Попразниця, -ці, ж. = попразен. Чуб. VII. 576.
Пробатуритися, -рюся, -ришся, гл. = прочуматися. Вх. Лем. 457.
Ступом нар. Шагомъ. Кінь іде ступом. Вх. Зн. 67.
Тверезісінько нар. Совершенно трезво. Желех.
Требіж, -жа, м. Отбросы, мясо негодное въ пищу для людей. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОЙОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.