Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

узирити

Узирити, -рю, -риш, гл. = уздріти. Кобила як стрибнула, — оглянулась, так і вовка не взирила. Рудч. Ск. І. 5. Я й не взирила, як вона пішла. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 324.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗИРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗИРИТИ"
Бережно нар. Бережно, осторожно. Ум. бережненько.
Кукати, -каю, -єш, гл. Куковать. Двоє кукало, а єдно полетіло. Ном. № 13788. Сидить під тином, мов зозуля, та кукає або кричить. Шевч. 430.
Оновлення, -ня, с. Обновленіе. Може чаєш оновлення? Шевч.
Парениця, -ці, ж. = паренина 1. Вх. Зн. 46.
Повідживляти, -ля́ю, -єш, гл. Оживить (во множествѣ).
Позажурювати, -рюю, -єш, гл. Опечалить (многихъ).
Позакрівавлювати, -люю, -єш, гл. Окровавить (во множествѣ).
Ревизія, -зії, ж. 1) Ревизія. 2) Народная перепись. Ном. № 1755. Кв. І. 157. Хлопця у ревизію записали. О. 1861. VIII. 16.
Смітниця, -ці, ж. 1) = смітник. По улиці, по смітниці, чом на тобі пусто. Чуб. III. 137. 2) Лошадь, вывозящая соръ. Добув десь ту (коняку), шо сміття возять.... Ото виїхав, ту смітницю сорокам-воронам кинув. Мнж. 14.
Тюхтій, -тія, м. Увалень, тяжелый на подъемъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЗИРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.