Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

узирити

Узирити, -рю, -риш, гл. = уздріти. Кобила як стрибнула, — оглянулась, так і вовка не взирила. Рудч. Ск. І. 5. Я й не взирила, як вона пішла. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 324.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗИРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗИРИТИ"
Відчинити, -ся. Cм. відчиняти, -ся.
Вськня! меж. Призывъ для воловъ и коровъ. Шух. І. 211.
Дуб'Ячо́к, -чка́, м. Ум. отъ дуб'як.
Започа́ти Cм. започинати.
Крамарик, -ка, м. Ум. отъ крамарь.
Повиснути, -ну, -неш, гл. Повиснуть; повѣситься. Маруся так і повисла йому на шию. Кв. Чи вмреш, чи повиснеш — раз мати вродила. Ном. № 4268.
Розмарин, -ну, м. = розмайрин. Чуб. V. 195.
Угнати 2, -ся. Cм. уганяти, -ся.
Хан, -на, м. Ханъ. Як хан долізе до Криму. Ном. № 5635.
Чубко, -ка, м. = одуд. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЗИРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.