Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буяння

Буяння, -ня, с. 1) Быстрый, пышный ростъ. 2) Бушеваніе, буйство. Єв. Л. VIII. 24. Чуб. І. 31. Розбишацьке буяння. К. Кр. 36. І гласу Божого не чули за буянням К. Псал. 145. 3) Свободное, ничѣмъ нестѣсняемое движеніе, пареніе. Буяння гордого ума. К. ПС. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЯННЯ"
А́хкати, -каю, -єш, гл. = А́хати. Желех.
Бетегота, -ти, об. = бетега 2. Вх. Лем. 391.
Випекти, -ся. Cм. випікати, -ся.
Дер-де́р, -ру м., звукоподр. Названіе дѣтской игры съ трещоткой. Маркев. 76.
Зв'язки́й, -а, -е. Вяжущій. Галун зв'язкий. Волч. у. (Лободовск.).
Невдашенька, -ки, невдашечка, -ки, невдашка, -ки, ж. Ум. отъ невдаха.
Перегатити Cм. перегачувати.
Поскуплювати, -люю, -єш, гл. Собрать вмѣстѣ. Поскуплюй чергове козацтво. К. Бай. 25.
Службовий, -а, -е. Служебный. Такий службовий звичай пали козацький. К. ДН. 263.
Тихість, -хости, ж. 1) Тишина, свойство тихаго. Шейк. Провадили ми наше діло в благодатній тихості. К. ХП. 10. 2) Кротость. Згадай, о Господи, раба твого Давида і тихість праведну його благого серця. К. Псал. 299.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.