Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хутче

Хутче, хутчій, хутчіш, нар. Сравн. ст. отъ хутко. Скорѣе. Рудч. Ск. II. 70. Як би то хутче побачитись. МВ. Г. 7. Іди ж хутчій, не бався! Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 84).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТЧЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТЧЕ"
Балакун, -на, м. Говорунъ, болтунъ К. Дз. 96.
Звідукі́ль нар. = звідколи. Дивись же ти, звідукіль його нема: пішов — ше сонечко не сідало, а й досі нема. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Оздоровіти, -ві́ю, -єш, гл. Поздоровѣть, выздоровѣть. А воно молоде, то швидко й виходилося собі, оздоровіло. МВ. (О. 1862. I. 84).
Перекорюватися, -рююся, -єшся, гл. Спорить, укорять взаимно. Шкода з ними перекорюватись. К. Кр. 34. Зачали лаятись, перекорюватись. Харьк. у.
Повідсилати, -ла́ю, -єш, гл. Отослать (во множествѣ).  
Помірно нар. 1) Въ пору, въ мѣру, какъ разъ. Мнж. 190. 2) Умѣренно.
Пошпугувати, -гую, -єш, гл. Исполосовать. Коморя, побита зімньою негодою, пошпугована весняними дощами, полупилася. Мир. Пов. II. 79.
Скореняти, -няю, -єш, сов. в. скорени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Искоренять, искоренить. Нашого насіння ніхто не скоренить. КС. 1883. IV. 773.
Упімнути, -ся. Cм. упоминати, -ся.
Хутрований, -а, -е. 1) Подбитый мѣхомъ, 2) Обшитый шалевкой. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУТЧЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.