Безпуття, -тя, с. Бездорожье, безпутица.
Добра́ння, -ня, с. Выборъ. А вона, мамо, добрала собі найкращого намиста в коробейника і найкращих серег та скиндячок. — Нікчемне то, дочко, добрання!
Зогнути, -ну́, -неш, гл. = зігнути.
Кибалка, -ки, ж. Родъ головного женскаго убора. Впрягла в ґринджолята павичку, сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. (В старовину молода) в понеділок не очіпок, а кораблик мала, або білую кибалку любо надівала. Ум. киба́лочка. Крають китаєчку, зшиють кибалочку та на твою головочку. Он глянь на поріг, діво, несуть твоє діло: чіпчичок, кибалочку на твою головочку.
Кирпичина, -ни, ж. Плитка кирпичу. Ум. кирпичи́нка.
Набазарува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Вдоволь поторговать или побыть на базарѣ. Ну що, набазарувалися? (Спрашиваютъ возвращающихся съ базара).
Оченя, -няти, с. Глазокъ. Вміла мати брови дати, карі оченята, та не вміла на сім світі щастя-долі дати. Ум. оченя́тко.
Подія, -дії, ж.
1) Событіе. Нащо вже веселий, нежурбливий, та й він заклопотався тією подією.
2) Поступокъ. Кривоніс добре знав свою вину і ввочевидьки бачив, що такою подією тратив віру і силу у себе поміж товариством.
Правотити, -чу, -тиш, гл. Искать судомъ.
Розвірняка, -ки, об. Разиня, ротозѣй. Я стою проворняка, а він где розвірняка, та мені дигильом у рот.