Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кадило

Кадило, -ла, с. 1) Кадильница. Дяк співа, попи з кадилами, з кропилом. Шевч. З кадила дим по церкві пішов. 2) Ѳиміамъ, ладонь. Дурному персвазія, а умерлому кадило, то все єдно. Ном. № 12967. 3) Раст. Melittis Mellissophyllum L. ЗЮЗО. І. 128. 4)дике. Раст. Lamium maculatum. Лв. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАДИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАДИЛО"
Ау́ла, -ли, ж. Шумная толпа, сборище. Там коло волости така аула. Мнж. 175.
Беседка, -ки, ж. Лавка для гребцовъ въ большой днѣпровской лодкѣ, называемой дуб. Мнж. 179.
Виделка 2, -ки, ж. Вилка. Дяки постукали заграничними виделками по німецьких тарілочках. Левиц. І. 398. А щоб тих тарілок білих або виделок і ножів — того й заводу в неї не було. Сим. 232.
Окрайка, -ки, ж. = окравка. Kolb. І. 37. Ум. окраєчка.
Підмазувати, -зую, -єш, сов. в. підмазати, -жу, -жеш, гл. 1) Подмазывать, подмазать. Треба підмазати, жеб не рипів. Ном. № 7397. 2) Давать, дать взятку. Дарма праця: я не підмазував — нічого в суді не зроблять.
Постільга, -ги, м. пт. Falco tinunculus, пустельга. Вх. Пч. II. 10. Чого кібець-постільга у лози ховається? Морд. К. 22.
Роскуйовдити, -джу, -диш, гл. = роскудлати.
Росприскувати, -кую, -єш, сов. в. роспри́скати, -каю, -єш, гл. Разбрызгивать, разбрызгать.
Старостянка, -ки, ж. Дочь старости 1. Великого коліна старостянка. К. ЦН. 187.
Шимбалок, -лку, м. Доска съ уступами, на которые кладутся полки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАДИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.