Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кадило

Кадило, -ла, с. 1) Кадильница. Дяк співа, попи з кадилами, з кропилом. Шевч. З кадила дим по церкві пішов. 2) Ѳиміамъ, ладонь. Дурному персвазія, а умерлому кадило, то все єдно. Ном. № 12967. 3) Раст. Melittis Mellissophyllum L. ЗЮЗО. І. 128. 4)дике. Раст. Lamium maculatum. Лв. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАДИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАДИЛО"
Відм'Ялити, -лю, -лиш, гл. Отколотить, отдубасить. Хтось добре відм'ялив. Чуб.
Гадюченя, -няти, с. Дѣтенышъ гадюки, змѣенышъ. Гадюка й гадюченята. Ком. II. 107. Ум. гадюченятко.
Гра́тися, гра́юся, -єшся, гл. Играть, забавляться. Вовчиця на сонці з вовченятами грається. Рудч. Ск. І. 134. З собакою унучок грався. Шевч. 111.
Дово́дливий, -а, -е. Доказательный, убѣдительный.
Збожево́лілий, -а, -е. Безумный, сумасшедшій. Збожеволілими очима прикро дивилися на Грицька. Мир. Пов. І. 122.
Зруч нар. Изъ руки, рукой держа. Хтось буде шанувати: коли не зруч, то навкидя. Ном. № 11971.
Пиленя, -ня́ти, с. = пуленя. О. 1862. VIII. 49.
Послі нар. Послѣ. Послі посходились. Рудч. Ск. І. 25. Обіцянки не забувайся, бо послі, чуєш, ні чичирк. Котл. Ен.
Талбан, -ну, м. Раст. a) Thlaspi arvense L. ЗЮЗО. І. 138. б) Spiraea Filipendula L. ЗЮЗО. І. 137.
Хверязя, -зі, ж. Ферязь. У князя хверязя, а в нас і очкур. Ном. № 1596.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАДИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.