Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кадило

Кадило, -ла, с. 1) Кадильница. Дяк співа, попи з кадилами, з кропилом. Шевч. З кадила дим по церкві пішов. 2) Ѳиміамъ, ладонь. Дурному персвазія, а умерлому кадило, то все єдно. Ном. № 12967. 3) Раст. Melittis Mellissophyllum L. ЗЮЗО. І. 128. 4)дике. Раст. Lamium maculatum. Лв. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАДИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАДИЛО"
Безматній, -я, -є. Не имѣющій матки. З тії пасіки мало добра: вуліки все безматні. Лохв. у.
Гидний, -а, -е. = гидкий Вх. Зн. 10. Доле ж моя нещаслива, доле ж моя гидна, я ся з тобов не набула, та лишень нагибла. Гол. І. 238.
Дротяне́нький, -а, -е. Ум. отъ дротяний.  
Клапан, -на, м. 1) Клапанъ. Внизу дудочки прироблюються два клапани, котрі одкриваються і зачиняються. Ком. І. 70. 2) = клап і. Гол. Од. 22.
Повістувати, -ту́ю, -єш, гл. Говорить, разсказывать. Шух. І. 45. Я хотів, бадічку, коли ж неня мене не пускали, повістує хлопець плачучи. Федьк.
Подуріти, -рі́ємо, -єте, гл. Сойти съ ума (о многихъ). Бодай тії подуріли, що нас розлучили. Мет. 70.
Рейтар, -ра, м. Конный солдатъ. Блиснула грімниця із чорної хмари, повалились, покотились пішаки й рейтари. К. Досв. 9.
Рукодійниця, -ці, ж. Рукодѣльница. Харьк.
Халуззя, -зя, с. Мелкія вѣтки, прутья, то-же, что и хамло 1. Халуззя сякого-такого назбірав у лісі. Черк. у.
Щедрівка, -ки, ж. Святочная пѣсня, пріуроченная къ 31 декабря и 1 января. щедрівки, подобно колядкам, поются хоромъ молодежи каждому хозяину. Ум. щедрівочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАДИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.