Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бук, -ка, м. 1) Букъ, Fagus silvestris. Коби ми ся тот бук розвив та й берези білі. Гол. Ночує Ганна під еннім небом, під зеленими буками. Левиц. І. 62. 2) Переносно: палка, розга. Наука не йде на бука. Ном. № 6024. Як не даси з прозьби, то даси з принуки, а чого прозьва не докаже, то докажуть буки. Ном. № 1059. Буком того, хто не боронить свого. Фр. Пр. 129.
До-Шпенету, до-шпе́нту, нар. = дощенту. З'їла худоба до-шпенту. Вх. Лем. 411.
Кравник, -ка, м. Раст. Odontites rubra. Вх. Пч. І. 11.
Кухарювати, -рюю, -єш, гл. Быть поваромъ.
Куя, куї́, м. Понура; брюзга, старый ворчунъ. Вх. Зн. 31.
Лепу́х, -ха́, м. Раст. = лопух. Вх. Пч. І. 8.
Озірка, -ки, ж. = озерниця.
Падатоньки гл. ум. отъ падати. Ой ти казав, кленовий листоньку, що не будеш падатоньки. Н. п.
Розонаджити, -джу, -диш, гл. = розоначити. Вх. Зн. 43.
Усердя, -дя, с. Усердіе. Тоді на його велике усердиє маю. АД. І. 118.