Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вегля пред. Сообразно, соотвѣтственно. Радом. у.
Вид, -ду, м. 1) Лицо. Поганому виду нема стиду. Ном. № 3167. Глянь на вид та й кажи, що Свирид. Ном. № 6314. Увесь вид кропивою пожалив. МВ. І. 63. 2) Зрѣніе. Видом видати, слихом слихати. Шевч. 497. Ум. видок, видочок.
Викрик, -ку, м. Крикъ. Гомін.... перейшов у викрик. Мир. ХРВ. 262.
Дошку́льний 1, -а́, -е́. = дошкульний. Нагачєка-доротяночка не вельми дошкулька: де ударить та по тілі, — розсядеться шкурка. Рк. Макс.
Загойда́тися, -да́юся, -єшся, гл. Закачаться. Золоті сережки загойдались. Левиц. Пов. 180.
Заду́тися, -дму́ся, -дме́шся, гл. Опухнуть отъ сна, пьянства, болѣзни. Аж задувся від гульні та недоспаних ночей. Мир. ХРВ. 233.
Прілоокий, -а, -е. Съ больными глазами. Чуб. VII. 577.
Сріб'яний, -а, -е. = срібний. Вх. Лем.
Удрати, -ся. Cм. вдирати, -ся.
Фраїрочка, -ки, ж. Ум. отъ фраїрка.