Дя́чити, -чу, -чиш, гл. = дя́кувати. Не знав, чим дячить сироту.
Зала́яти, -ла́ю, -єш, гл. Ругнуть, обругать. Він залаяв мене. Запінилась, посатаніла, неначе дурману іззіла, залаяла Енея так. Засвистав, залаяв: чорти б вашу ма!
Оттой, отта, отте́, мѣст. Вотъ тотъ. Умер оттой Лисенко, та вдова продавала худобу.
Півтретяста числ. Двѣсти пятьдесятъ.
Попережати, -жа́ю, -єш, сов. в. попереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Опережать, опередить. Скажіть ученикам, що попередить вас у Галилеї. Батько... сам хоче одружитись, дак йому чудно попережати сина.
Попридавлювати, -люю, -єш, гл. Придавить (во множествѣ).
Рогове, -во́го, с. Плата за выпасъ рогатаго скота. Заплатив рогового сім карбованців.
Семисотний, -а, -е. Семисотный. Випросталась, як семисотна верства.
Хлептати, -пчу, -чеш, гл. = хлебтати. Не погане море, що собаки хлепчуть. Та ж він хлепче кров людськую, мов собака воду.
Штунда, -ди, ж. 1) Штундизмъ, религіозное ученіе штундистовъ. 2) = штундарь. Штунда хоч без попа та з папкою (т. е.: зажиточный). 3) соб. Штундисты.
