Валющий, -а, -е. 1) Валящій, ненужный. 2) Падающій, не могущій устоять на ногахъ. Він п'яний, аж валющий.
Ґаня́, -ні, ж. = Каня 2.
Знавець, -вця́, гл. Знатокъ.
Ізн.. Cм. зн...
Командувати, -дую, -єш, гл. Командовать. Сами кільки солдат воюються, а тих, що командують, і немає.
Перехмарити, -рить, гл. безл. О тучахъ: разойтись.
Рити, -рию, -єш, гл.
1) Рыть, копать. Дніпро берег риє, риє, яворові корінь миє. Понура свиня, а глибоко риє.
2) рити на кого. Подкапываться подъ кого, строить козни. Риє та й риє на мене.
Самотяж нар. = самотужки.
Таємничо нар. Таинственно. Таємничо у куточку карти роскладала.
Утримувати, -мую, -єш, сов. в. утримати, -маю, -єш, гл.
1) Удерживать, удержать.
2) Содерживать, содержать. Аби но виживитися та утримати свою родину.
