Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шолгун

Шолгун, -на, м. = шовкунець = токмачка. Вас. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 508.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШОЛГУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШОЛГУН"
Бокозийник, -ка, м. = зизоокий. Шух. І. 33.
Верхове, -вого, с. Подымная подать, взимаемая отъ трубъ. Кремен. у.
Гейкання, -ня, с. 1) Произнесете слова гей. 2) Пѣніе пѣсни съ припѣвомъ гей. МУЕ. ІІІ. 39.
Грома́дочка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Забе́йкати, -каю, -єш, гл. Замочить, заболтать. Бач як штани забейте. Харьк.
Оплетини, -тин, ж. мн. Косоплетки, ленточки въ косѣ. Вх. З. 44.
Паннуся, -сі, ж. = паннуня. Гн. І. 195.
Уживаний, -а, -е. 1) Употреблявшійся. 2) Употребительный, распространенный. Очіпок на їй вишневий, самий уживаний тоді. Г. Барв. 510.
Україночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ україна. 2) Ум. отъ українка.
Ф'ю! меж. для выраженія свиста. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШОЛГУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.