Ганде нар. Тамъ.
Дзю́ба, -би, ж. Дѣвушка съ лицомъ, изрытымъ оспой. А що кому до того, що я дзюбу люблю; а я дзюбі, моїй любі, черевички куплю. Ум. Дзю́бка.
Еч! меж. = ач. Еч, який гарний! Сам геть, а мені не дає.
Є́нчий, є́нший, -а, -е. = инший. Ой чув же я через люде, що єнших кохаєш.
Же́рва, -ви, м. Злая собака.
Кірчик, -ка, м. Ум. отъ коре́ць.
Лаба, -би, ж. 1) = лапа. Медвідь лежит, догори лаби держит. 2) Ножки въ козлахъ и пр. Cм. ремісник. 257. Ум. лабка.
Погнітити, -чу, -тиш, гл. Подавить, придавить (во множествѣ).
Топчак, -ка, м. Мельница съ коннымъ или воловьимъ приводомъ.
Шпак, -ка, м.
1) Скворецъ. Ловить, як кіт шпака. Шпака вбити. Дать промахъ. Е, як би то так, а то вб'єте шпака такого, що ну! шпака удрати. Вздремнуть.
2) Названіе вола.
3) головка у винта. Ум. шпаконько, шпаченько, шпачо́к. Біля села Жабокрича, де ляхи стояли, три козаків, як шпаконьків, на паль повбивали.
