Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ваканцьовий, -а, -е. 1) Вакантный. 2) Заштатный, отставной. Ісправники все ваканцьові. Котл. Ен. ІІІ. 28.
Диктува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Диктовать. Левиц. Пов. 226.
Ді́вчин, ді́вчинин, -на, -не. Дѣвушкинъ. Що любив і кохав, собі дівчину мав як зіроньку ясну, та за дівчиними та за ворогами покидаю нещасну. Мет. 24. Ой ішов же я через дівчинині сіни. Чуб. III. 174.
Жидівча́, -ча́ти, с. = жиденя. Жидівчата висипали купою, инші зовсім голі.
Звика́ння, -ня, с. Привыканіе.
Змітки, -ків, м. мн. = обметиця 1.
Ляха́, -хи́, ж. Гряда. Борз. у. Ум. ляшка.
Ниніка нар. = нині. Вх. Зн. 41.
Свійський, -а, -е. Домашній. Кожний свійський птах сусідивсь до людей в солом'яній хатині. К. Дз. 137. Коли нема диких (качок), то з досади і свійських лущить. Стор. 1. 233.
Сморчок, -чка, м. = сморж. ЗЮЗО. І. 128.