Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бала, -ли, м. Дубина, пентюхъ. Желех.
Віспарь, -ря, м. Оспопрививатель. Полт. г. Екат. г.
Гри́ще, -ща, с. Игрище, мѣсто для игры; праздничныя забавы молодежи. Мил. 61. Вари, мати, вечеряти, я піду на грище: уже ж мені наскучило пребісяче днище. Грин. ІІІ. 647. На грищі співала. Греб. 398.
Заміря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. замі́рити, -рю, -риш, гл. = замірятися. Із-під бока шабельку витягає, да на тую калиноньку заміряє. Мет. 182.
Каптуровий, -а, -е. Относящійся къ каптуру.
Меже́ний, -а, -е. 1) Средній; обычный; какъ разъ такой, какъ должно быть. Косарь саме межений. Харьк. г. Чи зелений хліб? — Ні, він тепер саме межений. Лубен. у. То була прибутна, а то вже стала межена вода. Кременч. у. 2) Лѣтній. Добич (у рибалок): весняна — до Тройці, межена — до Покрови, просол — до заговін або до Миколах, поки льод стане. Азовск. побереж. 3) Вяленый? маринованный? Межені осятри до хріну. Мкр. Г. 60.
Покорчувати, -чую, -єш, гл. Покорчевать.
Ропутіти, -чу́, -ти́ш, гл. = ропотіти. Люде ропутять на зборщика, що гроші вкрав. Міусск. окр.
Шамкати, -каю, -єш, гл. Ходить проворно.
Шиць меж. Скокъ. Коли се жаба шиць у воду. Чуб. I. 55.