Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чітура

Чітура, -ри, ж. Жестянка. Вх. Зн. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 466.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧІТУРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧІТУРА"
Гірок, -рка, -ке = гіркий. Не будь солодок — проглинуть, не будь гірок — прокленуть. Г. Барв. 512.
Дзинча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = 1) Дзижчати. 2) = Брязчати. Голосно дзинчали чарочки. Мир. Пов. ІІ. 61.
Досу́гий, -а, -е. Престарѣлый. Це дуже досуга жінка: літ з вісімдесят. Кременч. у.
Заві́шальник, -ка, м. Повѣсившійся. Камен. у.
Стукнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть. Стукнули, грякнули, як грім загремів. АД. 1. 23. Вийду на улицю, — гукну, підійду під оконце — стукну. Чуб. V. 170. 2) Ударить. Стукнувши кулаком об стіл. Стор. МПр. 44.
Тарахкота́ння, -ня, с. Скорое и продолжительное стучаніе. Шейк.
Хазяювати, -зяю́ю, -єш, гл. 1) = хазяйнувати 1. Лучче було хазяювати, ніж по дорогах ходити. Рудч. Чп. 87. 2) Распоряжаться. Хазяюй тими грішми. Чуб. II. 380. Нехай чорт кіньми оре, а дівками хазяює. Ком. Пр. № 301.
Хвиткий, -а, -е. Скорый, поспѣшный. Своїм питаннячком хвитким не дала йому вимовити слова. МВ. (О. 1862. І. 79).
Хутрований, -а, -е. 1) Подбитый мѣхомъ, 2) Обшитый шалевкой. Н. Вол. у.
Шкаповий, -а, -е. Сдѣланный изъ конской кожи. Чобітки шкапові. Шевч. 461.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧІТУРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.