Випустом нар. О пасущемся скотѣ: безъ пастуха, свободно вездѣ (пастись). А пастуха коло них нема — такечки ходять, випустом.
Докорота́ти, -та́ю, -єш, гл. Дотянуть, довлачить. Насилу ніч ту докоротала. Де мені смерти своєї дождати, альбо віка свого докоротати.
Печатка, -ки, ж. Ум. отъ печать.
Половик, -ка, м. Порода ястреба. Гу! га! Половик! злапав курку за їзик.
Поляченько, -ка, м. Ум. отъ поляк.
Поросперізуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Распоясаться (о многихъ).
Присівати, -ва́ю, -єш, сов. в. присіяти, -сію, -єш, гл. Сѣять, посѣять. Посіяти конопельки обіщався. Як сіяв, присівав, присіваючи, казав... Усього дві десятинки присіваємо, а сем'я велика, є кому їсти.
Сплавляти, -ля́ю, -єш, гл. Сплавлять, сгонять внизъ по теченію.
Уробляти, -ляю, -єш, сов. в. уробити, -блю, -биш, гл. 1) Вдѣлывать, вдѣлать, вставлять, вставить. 2) Дѣлать, сдѣлать, нарабатывать, наработать. Во которий чоловік теє уробляє, повік той щастя собі має. Літом і мале піде, то вробить. Як ручки вроблять, так спина й зносить. Піду додому, мо що небудь до вечора вроблю. Рано вставши, багато вробиш. Пішов.... на поле подивиться, що вона вробила. 3) Дѣлать, сдѣлать, смастерить. А вробимо топірчики та з самої сталі. 4) Воздѣлывать, воздѣлать, обрабатывать, обработать. Тут які рівненькі ріллі, — не так, як у нас. — Е, бо лучче вроблено. 5) — у що. Запачкивать, запачкать, загадить во что. Ото як уробила рукав у сажу. 6) вробити волю. Исполнить желаніе. Мила волю уробила: главку йому поїскала.
Шнурований, -а, -е. прич. отъ шнурувати.
1) Зашнурованный.
2) Увязанный веревками.
3) шнуровані бро́ви = брови на шнурочку. Cм. шнурок. В неї брови шнуровані.