Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благовіст, -ту, м. Благовѣстъ. Левиц. І. 378.
Згі́р'Я Cм. згірря.
Нава́лювати, -люю, -єш, сов. в. навали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Наваливать, навалить. 2) Въ игрѣ въ карты (въ «віз» и пр.) класть одну лишнюю карту сверхъ той, которая покрыла. КС. 1887. VI. 464. 3) навали́ти ва́лу. Приготовить толстыхъ нитокъ изъ пакли. (Cм. вал.). Дочки валу повалили. МУЕ. III. 155.
Нако́чувати 2, -чую, -єш, сов. в. накоти́ти, -кочу, -тиш, гл. 1) Прикатывать, прикатить многое на извѣстное мѣсто. Багато каміння туди накотили. 2) Накатывать, накатить (дорогу). 3) Приваливать, привалить. Високу могилу насипали, дорогим камінням накотили. Чуб. V. 779.
Підгребти Cм. підгрібати.
Поскреготати, -чу́, -чеш, гл. Поскрежетать.
Прохарчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Прокормиться. Заробимо, то прохарчуємось. Грин. II. 67.
Скаву! меж., выражающее визжаніе нѣкотор. животныхъ, напр. собаки, зайца. Лапки попік (зайчик). Скаву! Скаву! Мил. 57.
Таськало, -ла, об. Кричащій: тась-тась! Шейк.
Чоботина, -ни, ж. Сапогъ. У єдні чоботині скаче по долині. Ном. заг. № 396.