Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цюці

Цюці гл. Дѣтск. мочиться. О. 1861. VIII. 8. Хочу цюці. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 439.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЮЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЮЦІ"
Відполоскати Cм. відполіскувати.
Ґоґа́, -ґи́, ж. = Ґалиця. Вх. Зн. 13.
Зазо́вини, -вин, ж. мн. Пирушка у свадебныхъ гостей послѣ свадьбы. Лебед. у. Цілу ніч пили, гуляли; на другий день вранці приступили до зазовин; на рідні пустились; ходять, п'ють: од гуку, крику Хресці затрусились. Мкр. Н. 40.
За́падень, -дня, м. Углубленіе. Черк. у.
Кепень, -пня, м. = кепеняк.
Лупа́ння 2, -ня, с. Откалываніе, отламываніе.
Мерша́ник, -ка, м. 1) Быкъ. 2) = мершавиця. Желех. Вх. Зн. 35.
Пащикуха, -хи, ж. Болтунья; крикуха. Котл. Ен. VI. 11.
Порадливий, -а, -е. Дающій совѣтъ. Ой ти мати та порадлива, на що ж ти мене порадила, порадила та й не оженила. Н. п.
Чепурити, -рю́, -ри́ш, гл. Прихорашивать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦЮЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.