Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хорошити

Хорошити, -шу, -шиш, гл. Охорашивать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 410.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРОШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРОШИТИ"
Бездольність, -ности, ж. = безділля 4. Желех.
Бликання, -ня, с. 1) = блимання 1. 2)очима = блимання 2.
Важенько нар. Ум. отъ важко.
Вирлач, -ча, м. Пучеглазый человѣкъ.
Зашморгнути, -ся. Cм. зашморгувати, -ся.
Коргіта, -ти, ж. Вырубленное съ корнемъ дерево, употребляющееся для постройки ґаляр. Вх. Зн. 28.
Найду́х, -ха, м. Найденышъ муж. пола. Вх. Зн. 39.
Порозохочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розохотитися, но о многихъ.
Пошуміти, -млю, -миш, гл. Пошумѣть. Пошумів ліс та й затих. Харьк. у.
Розчумати, -маю, -єш, гл. Понять, уразумѣть. О. 1861. XI. Кух. 12. Він не розглядів і не розчумав нічого. Кв. II. 175.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОРОШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.